Процеси злиття відбувалися і на території Хазарського каганату та ще західніше - у Ателькузе. Це тим більше ймовірно, що в болгарському населенні каганату, що залишився від Великої Болгарії, була велика кількість фінських племен. До них могли належати всі відомі в джерелах племена із закінченням імен на «Гури», в тому числі і давно трактуються вченими як болгарські оногури і кутрігури65. Це були ті самі «угри білі», які брали участь у війнах з Іраклієм (VII ст.) І яких добре знає і відрізняє від наступної угорської хвилі російська летопісец66. Нових угрів літописець іменував «чорними». Саме вони, втративши свої кочовища в пріуральскіх степах в IX-X ст., Почали проникати в східноєвропейські степи.
Ми вже говорили про ці угорців у попередніх розділах книги, оскільки в межах Хазарського каганату вони перебували на першій і другій стадіях Кочеванов. У перші роки X ст. угорців з Ателькузи вигнали печеніги. «Турки (тобто угорці.-С. П.), звернувшись у втечу і шукаючи нової землі для поселення, прийшли і вигнали мешканців з Великої Моравії і поселилися в їхній землі, де і живуть понині», - так розповів про це Костянтин Багрянородний67. З цього починається історія угорської держави. Російський літописець зупиняється на ньому, цілком віддаючи собі звіт про значення цього факту: «устремішася (угри. - С. II.) Черес гори Великий яже прозвашася гори Угор'скіа і почаша воевати на що живе ту волохи і словени ... Посем ж угріі прогнозований-ша волохи і наследіша землю ту, і седоша з словени, покорівше я під ся і ізвідти прозвася земля Угорьска. І начаша воевати вугри на греки і поплеііша землю Фрачьску і Макідоньску дожі і до Селуня ».
