Ми вже говорили, що в XIV ст. в Золотій Орді склалася висока і в цілому єдина культура. Однак незважаючи на це культура була багатоетнічність і держава - теж, і тому при наступив після розгрому занепаді з Орди виділилося кілька разпоетнічних ханств: Кримське (XIV ст.), Казанське і Сибірське, Ногайська Орда (перша половина XV ст.), Астраханське ханство ( друга половина XV ст.) і, нарешті, в центральних областях Золотої Орди залишилася так звана Велика Орда15. Цікаво, що й економіка цих ханств була різною. Кримське і Казанське ханства були фактично землеробськими і землеробсько-торговельними державами, Астраханське і Велика Орда - напівкочовими, а в Сибірському і Ногайської Орді панувала друга (кочова) стадія. Незважаючи на те що сили розрізнених ханств були вже не ті, що в період розквіту золотоординського, всі вони продовжували грабіжницьку політику по відношенню до своїх сусідів. Однак це не був збір регулярної податі, це були набіги на прикордонні, вельми нагадують набіги половців на руські князівства в XII ст. По суті Ногайська Орда і складалася в основному з нащадків половецького населення, включеного в середині XIII ст. до складу Золотої Орди.
Таким чином, незважаючи на загальне єдність культури віддалені і географічно різні райони Золотої Орди мали різну економіку і були заселені різними етнічними угрупованнями - в основному населенням, що залишилися в Золотій Орді після завоювання монголами всій цій величезній території. Ці угруповання і почали відколюватися від Орди після Тимура. Ясно, що народу всередині Золотої Орди не склалося - для етогобилослішком мало часу (близько 100 років).
