Четвертий варіант бував наслідком міжусобиць. Величезні імперії розвалювалися на ряд більш дрібних держав, керованих членами правлячого роду «материнської імперії». У них йшло активне формування народів зі своєю власною культурою.
Нарешті, п'ятий варіант розвитку проходив взагалі без катаклізмів - настільки мирно, наскільки це дозволяла жорстока епоха середньовіччя. Сильні, в цілому незацікавлені в спілкуванні сусіди, неможливість розширити за їх рахунок територію, поступове погіршення кліматичних умов, що веде до зниження економічного потенціалу, і пов'язані з усім цим застій і повільне згасання культури характеризує п'ятий шлях. Слід зазначити, що ситуація в цілому вела як і військова катастрофа, до закидання ріллей і до переходу від осілості до кочового способу життя. Створена ще сильною державою етнічна спільність продовжувала існувати і складалася в єдиний народ. Іноді з неї виділялися невеликі групи, що одержували власні найменування і заселяли суміжні райони. Якщо група розросталася, то згодом вона також формувалася у близькоспоріднених основного етнічного масиву невеликий народ.
